В условиях открытого и длительного политического противостояния элит востока и запада Украины решающее значение для ближайшей перспективы ее государственности приобретает внешний фактор. Как было показано, воздействие на эту страну американского глобального проекта уже в ближайшее время ослабеет. Соответственно возрастет значение других внешних сил, и прежде всего ближайших соседей: России и Евросоюза. Тех геополитических пространств, буферной территорией которых Южная Русь и Украина являлись несколько столетий.
Оценивая как внутреннее состояние Европейского Союза, находящегося в процессе становления, так и России, далеко не завершившей посткоммунистическую трансформацию, можно предположить, что Украина так и останется в ближайшей перспективе политически неустойчивым территориальным образованием, балансирующим между двумя геополитическими пространствами: Европой и Евразией.
Об этом же свидетельствует весьма тесное и все более углубляющееся сотрудничество между объединенной Европой и посткоммунистической Россией. В частности, с Францией и, особенно, с Германией, во многом определяющими внешнюю политику ЕС. Однако глубокие внутренние противоречия неизбежно приведут к внутренней трансформации государственного устройства. Время унитарной, авторитарной, украинизаторской «державы» явно уходит в прошлое.
Украина времени авторитаризма и «оранжевой революции» себя явно исчерпала. Но если внешние воздействия чреваты большими потрясениями, то ослабление активного воздействия на политические процессы на Украине со стороны США, России, Европы может оказаться еще более негативным. Не исключено, что элиты юго-востока, центра и северо-запада, закрепив свое преобладание над подконтрольными территориями, де-юре превратят Украину в конфедерацию регионов. Де-факто она таковой была со времени своего появления.
Тогда сокрытый, глубинный смысл политической эволюции независимой Украины и особенно политических потрясений последних лет состоит в достижении соответствия ее государственной организации реальному многообразию. Унитарная держава, проводящая политику ассимиляции одной половины населения в интересах другой половины, явно себя изживает.
Литература
1. Антонович В. Б. Моя сповiдь: выбранi историчнi та публицистичнi твори. К.: Либiдь, 1999 р.
2. Аршинов П. А. История махновского движения (1918–1921 гг.). Запорожье, 1995 г.
3. Архив русской революции. Т.1. / Под. ред. Н. Гессена. М., 1991 г.
4. Багалiй Д. I. Iсторiя Слободської України. Харкiв, 1990 р.
5. Багалiй Д. I. Нарис iсторiї України: доба натурального господарства. К., 1994 р.
6. Баран В.К., Денисенко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946–1980 тi рр.). К., 1999 р.
7. Беляева С. А. Южнорусские земли во второй половине XIII–XIV вв. (По материалам археол. исслед.). К., 1982 г.
8. Бантыш-Каменский Д. Н. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманств. К., 1993 г.
9. Боплан Т. Опис України, кiлькох провiнцiй Королiвства Польского, … К., 1990 р.
10. Бородиевич Е. В чотирокутнику смертi: причини до трагедiї УГА на Великiй Украiнi. Нью-Йорк, 1975 р.
11. Бузина О.О. Тайная история Украины-Руси. К., 2006 г.
12. Бульба-Боровець Т. Армiя без держави: слава и трагедiя українського повстанського руху: спогади. К., 1996 р.
13. Бут О. М. Економiчна контрреволюцiя в Українi в 20–30 тi роки XX ст.: вiд нових джерел до нового осмислення. Донецьк, 2002 р.
14. Бьюкенен Дж. Мемуары дипломата. М., 1991.
15. Варшавськi українознавчi зошити. Варшава, 2004 р.
16. Верещак В. И. Правду не одолеть. К., 2003 г.
17. Вернадский Г. В. Монголы и Русь. Тверь-М., 2002 г.
18. Верстюк В.Ф. Махновщина: селянський повстанческий рух на Украiнi (1918–1921 рр.). К., 1994 р.
19. Вiлсон Е. Українцi— несподiванна нацiя. К., 2004 р.
20. Вiнниченко В. Н. Вiдродження нацiї. Тт. 1–3. К., 1990 р.
21. Волконский А. М. Историческая правда и украинофильская пропаганда. Донецк, 1998 г.
22. Волинь: боротьба за землю. Львiв, 2003 р.
23. Герберштейн С. Записки о Московии. М., 1988 г.
24. Голобуцький В. О. Запорiзька Сiч в останнi часи свого iснування (1734–1775 рр.). Днiпропетровськ, 2004 р.
25. Голод в Украіні, 1946–1947 рр., документи і материали. Нью-Йорк, 1996 р.
26. Голод 1921–1923 років в Україні: збірник документів і матеріалів. К., 1994 р.
27. Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. К., 1990.
28. Горбуров К.С. Голод 1946–1947 р.р. на теріторії півдня УРСР. Миколаїв, 2006 р.
29. Гордеев А. А. История казачества. М., 2006 г.
30. Грациози А. Великая крестьянская война в СССР. Большевики и крестьяне, 1917–1933 г.г. М. 2003 г.
31. Грушевський М. С. Автобіографія. Торонто, 1965 р.
32. Грушевський М.С. Історія України-Русі в 11 т. К., 1991 р.
33. Грушевський М. С. Очерк истории украинского народа. К., 1991 г.
34. Грушевський М. С. Хто такі українці і чого вони хочуть?
35. Гумилев Л. Н. От Руси до России. М., 2004 г.
36. Гуржій О. І. Еволюція соціальної структури селянства Лівобережної та Слобідської України (др. пол. XVII–XVIII ст.). К., 1994 р.
37. Дворниченко А. Ю. Русские земли Великого княжества Литовского (до нач. XVI в.): очерки истории общин, сословий, государственности. С.-Петербург, 1993 г.
38. Дикий А. Неизвращенная история Украины-Руси. Нью-Йорк, 1960.
39. Дзюба І. М. Інтернаціоналізм чи русіфікація? К., 2005 р.
40. Дорошенко Д. І. Мої спомини про недавнє— минуле. Львів, 1923 р.
41. Дорошенко Д. І. Нариси історії України. Львів, 1991 р.
42. Еврейские хроники XVII ст. (Єпоха «хмельничини») М.-Иерусалим, 1997 г.
43. Железный А. Происхождение украино-русского двуязычия. К., 1994 г.
44. Ефремов С. О. Щоденники. 1923–1929 рр. К., 1997 р.
45. Записки о южной Руси / Сост. и издал П. Кулиш. К., 1994.
46. Захаров Б. Є. Нариси історії дисидентського руху в Україні (1956–1987 рр.). Харків, 2003 р.
47. Іваненко В. В. ОУН і УПА у Другій світовій війні: історіографії та методології. Дніпропетровськ, 2006 р.
48. Іванцов І. О. Повстання українского народу проти шляхетської Польщи, 1635–1638 рр. К., 2002 р.
49. История русов или Малой Руси. К., 1991 г.
50. Історія українского селянства: нариси в 2-х т. К., 2006 р.
51. Каліниченко В. В. Селянске господарство України в доколгоспний період (1921–1929 рр.). Харків, 1991 р.
52. Каппелер А. Россия — многонациональная империя: возникновение, история, распад. М., 2000.
53. Коваль В. М. Україна у другій сітовій і Вітчізняній війнах (1939–1945 р.р.). К., 1999 р.
54. Когут З. Коріння ідентичності: студії з ранньомодерної та модерної історії України. К., 2004 р.
55. Когут З. Російский централізм і українска автономія: ліквідація гетьманщини, 1760–1830 р.р. К., 1996 р.
56. Колективізація і голод на Україні, 1929–1933 рр. Збірник документів і матеріалів. К., 1992 р.
57. Конквест Р. Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор. К., 1993 р.
58. Косик В. М. Розкол ОУН: 1939–1940 рр. Збірник документів. Львів, 1999 р.
59. Косик В. М. Україна і Немеччина у Другій світовій війні. Париж, 1993 р.
60. Костомаров Н. И. Две русские народности. К., Харьков, 1991 г.
61. Крипьякевич І. П. Історія України. Львів, 1990 р.
62. Кудрявцев Л. А. История губернаторства в Киеве и Украине. К., 2003 г.
63. Кульчицький С. В. Україна між двома війнами (1921–1939 рр.). К., 1999 р.
64. Купчинський О. К. Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII — пер. пол. XIV століть; дослідження, тексти. Львів, 2004 р.
65. Мазепа І. П. Україна в огні й бурі революції 1917–1921 рр. ч. 1, 2. Дніпропетровськ, 2002 р.
66. Мазурок О. С. Города западноукраинских земель єпохи империализма. Львов, 1990 г.
67. Максимович М. О. Вибрані твори. К., 2004 р.
68. Максимович М. О. Листи. К., 2004 р.
69. Маманчук О. І. Актуальні проблеми політичної історії України. К., 2005 р.
70. Маркевич М. А. Історія Малоросії, т. 1–2. К., 2003 р.
71. Меркусь В. Приєднання закарпатської України до радянської України: 1944–1945 рр. К., 1992 р.
72. Махно Н. И. Воспоминания. М., 1992 г.
73. Нолл В. Трансформація громадського суспільства. Усна історія української селянської культури 1920–1930 років. К., 1999 р.
74. Оглоблін О. Студії з історії України: статті і джерельні матеріали. К., 1995 р.
75. Описи Лівобережної України кінця XVIII— початку XIX ст. К., 1997 р.
76. Павлик С. П. Традиційне хліборобство України: агротехнічний аспект. К., 1991 р.
77. Панківський К. Від комітету до державного центру. Нью-Йорк, 1968 р.
78. Панченко П. П., Шмарук В. А. Аграрна історія України. К., 2000 р.
79. Петлюра С. В. Статті. К., 1993 р.
80. Петровскій В. В. Україно-російскі взаємини в сучасній західній науковій літературі. Харків, 2003 р.
81. Пичета В. И. Аграрная реформа Сигизмунда-Августа II в Литовско-Русском государстве. М., 1958 г.
82. Пірко В. О. Галицьке село на прикінці XVII— в пер. пол. XVIII ст. Донецьк, 2006 р.
83. Пірко В. О. Заселення і господарське освоення степової України в XVI–XVIII ст. Донецьк, 2001 р.
84. Поліщук В. В. Гірка правда: злочинність ОУН-УПА (Сповідь українця). Донецьк, 1996 р.
85. Полонська-Василенко Н. Д. Історія України. Тт. 1–3. К., 1994 р.
86. Пріцак О. Походження Русі. Т.1. К., 1997 р.
87. Попик В. И. Политическая борьба на Украине вокруг выборов в III Государственную Думу. К., 1989 г.
88. Присяжнюк Ю. П. Українське селянство XIX–XX ст. Еволюція, ментальність, традиціоналізм. Черкаси, 2002 р.
89. Притуляк П. П. Україна і Брестський мир: від підписання до виконання (1917–1918 рр.). К., 2004 р.
90. Пчелов Е. В. Рюриковичи: История династии. М., 2005 г.
91. Революция на Украине по мемуарам белых. М., 1930 г…