Парфирьев Д.С. «В духе лояльности по отношению к России»: меморандум В.Я. Степанковского // Славяноведение. 2020. № 3. С. 104–110.
Парфирьев Д.С. Владимир Охримович и его путь в Сибирь // Сибирские исторические исследования. 2020. № 1. С. 166–187.
Парфирьев Д.С. «Музыкальная» обструкция украинских политиков в Галицийском сейме // Москва и Восточная Европа. Национально-территориальные проблемы и положение меньшинств в странах региона. События. Факты. Оценки. М. – СПб., 2019. С. 39–45.
Парфирьев Д.С. Приднепровская Украина в планах украинских политиков Австро-Венгрии в преддверии Первой мировой войны // Славяноведение. 2018. № 3. С. 81–86.
Парфирьев Д.С. Украинские политики Австро-Венгрии и Антанта (1914–1918 годы) // Новая и новейшая история. 2019. № 6. С. 154–161.
Патер I. Союз визволення України: проблеми державності і соборності. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2000.
Пахолків С. Українська інтелігенція у Габсбурзькій Галичині: освічена верства й емансипація нації. Львів, 2014.
Петрій І. Щоденник Володимира Шухевича як джерело до історії російської окупації Львова 1914–1915 років // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2007. Спеціальний випуск. С. 464–479.
Пичета В. Основные моменты исторического развития Западной Украины и Западной Белоруссии. М., 1940.
Попик С. Українці в Австрії: австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. К. – Чернівці, 1999.
Райківський І. Ідея української національної єдності в громадському житті Галичини XIX століття. Івано-Франківськ, 2012.
Расевич В. Діяльність українських політичних організацій у Відні підчас Першої світової війни // Вісник Львівського університету. Серія: Історична. Вип. 34. 1999. С. 317–330.
Расевич В. Західно-Українська Народна Республіка 1918–1919 рр. // Україна між самовизначенням та окупацією: 1917–1922 роки. К., 2015. С. 173–191.
Ріпецький С. Українське січове стрілецтво. Нью-Йорк, 1956.
Рожак К. Шарж і карикатура у контексті видавничої діяльності мистецького угруповання Українських січових стрільців // Народознавчі зошити. 2009. № 3–4 (87–88). С. 497–503.
Романюк Т. Архівні матеріали до історії українського шкільніцтва в Австро-Угорщині 1915–1918 рр. // Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісій НТШ в Україні. Вип. 2 (1995–1997 рр.). Львів, 1999. С. 279–290.
Рубинштейн Е.И. Крушение австро-венгерской монархии. М., 1963.
Рудницький С. Коротка географія України. Ч. II. Львів, 1914.
Савченко В.Н. Восточная Галиция в 1914–1915 годах (национально-политическая ситуация в политике российской администрации) // Отечественная история. 2002. № 5. С. 76–89.
Савченко В.Н. Восточная Галиция в 1916–1920 годах (этнополитическая ситуация в крае) // Отечественная история. 2004. № 2. С. 96—113.
Савченко В.Н. Восточная Галиция накануне Первой мировой войны (этносоциальная ситуация по данным российского Министерства иностранных дел) // Отечественная история. 2005. № 6. С. 32–41.
Савченко В.Н. Восточнославянско-польское пограничье 1918–1921 гг. (Этнонациональная ситуация и государственно-политическое размежевание). М., 1995.
Сіромська Г., Сіромський Р. «Це прояви ідеологічної боротьби, а ми інколи недооцінюємо їх»: архівні матеріали справи професора Олександра Карпенка (1968–1973) // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2014. Вип. 50. С. 518–546.
Сохоцький І. Будівничі новітньої української державности в Галичині // Історичні постаті Галичини XIX–XX ст. Нью-Йорк – Париж— Сідней – Торонто, 1961. С. 77—231.
Стахів М. Західня Україна та політика Польщі, Росії і Заходу (1772–1918). В 2-ох тт. Скрентон, 1958.
Субтельний О. Україна. Історія. К., 1991.
Торжество історичної справедлівості. Закономірність возз’єднання західно-українських земель в єдиній українській радянській державі. Львів, 1968.
Трайнин И.Н. Национальные противоречия в Австро-Венгрии и ее распад. М.—Л., 1947.
Трофіш’як Б. Гімнастично-спортивні організації в національно-визвольному русі Галичини. Тернопіль, 2001.
Угран-Безгрішний М. Нарис історії «Українських Січових Стрільців». Перша частина. Рогатин – Львів – Київ, 1923.
Уська У. Галицька автономія (1861–1914): інституційно-організаційний розвиток та формування сфери повноважень // Проект «Україна». Австрійська Галичина. Харків, 2016. С. 58—111.
Уська У. Спроби впровадження етнічної назви «українці» в офіційне діловодство Австро-Угорщини (1914–1918) // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету. Вип. 4. Львів, 2001. С. 153–159.
Хрох М. От национальных движений к полностью сформировавшейся нации: процесс строительства наций в Европе // Нации и национализм. М., 2002. С. 121–145.
Чорновол 1. 199 депутатів Галицького сейму. Львів, 2010.
Шлемкевич М. Галичанство. Нью-Йорк – Торонто, 1956.
Якимович Б. До початків відродження українського війська: стрийська сторінка в історії українських січових стрільців // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 5. Львів, 1998. С. 693–702.
Яремчук В. Українська балатопартійність Наддніпрянської і Західної України: компаративний аналіз (1899–1918 рр.). К., 2012.
Bihl W. Beitrage zur Ukraine-Politik Osterreich-Ungarns 1918 // Jahrbiicher fur Geschichte Osteuropas, Nene Folge. 1966. Bd. 14, H. 1. S. 51–62.
Bihl W. Einige Aspekte der ósterreichisch-ungarischen Ruthenenpo-litik 1914–1918 I I Jahrbiicher filr Geschichte Osteuropas, Neue Folge. 1966. Bd. 14, H. 4. S. 539–550.
Binder H. Galizien in Wien. Parteien, Wahlen, Fraktionen und Ab-geordnete im Ubergang zur Massenpolitik. Wien, 2005.
Binder H. Ukraińskie przedstawicielstwo w austriackiej Izbie Posłów, 1879–1918 // Ukraińskie tradycje parlamentarne, XIX–XXI wiek. Kraków, 2006. S. 127–162.
Fedyshyn O. The Germans and the Union for the Liberation of the Ukraine, 1914–1917 // The Ukraine, 1917–1921: A Study in Revolution. Cambridge, 1977. P. 305–322.
Grabowski W. Ukraińscy Strzelcy Siczowi w Galicji w latach pierwszej wojny światowej // Od Żółkiewskiego i Kosińskiego do Piłsudskiego i Petlury: Z dziejów stosunków polsko-ukraińskich od XVI do XX wieku. Warszawa, 2000. S. 142–151.
Gruchała J. Polityka zagraniczna Austro-Węgier a stosunki polsko-ukraińskie (1908–1914) // Studia z Dziejów ZSRR i Europy Środkowej. T. XXIV. Wrocław, 1988. S. 35–54.
Hagen M., von. War in a European Borderland. Occupations and Occupation Plans in Galicia and Ukraine, 1914–1918. Seattle, 2007.
Himka J.-P. Galician Villagers and the Ukrainian National Movement in the Nineteenth Century. Edmonton, 1988.
Judson P.M. Guardians of the Nation. Activists on the Language Frontiers of Imperial Austria. Cambridge, 2006.
Kozubel M.B. Ukraińscy Strzelcy Siczowi 1914–1920. Oświęcim, 2015.
Lemke H. Die Regierung Sturgkh und die Plane zur Teilung Galiziens // Osterreich-Ungarn in der Weltpolitik 1900 bis 1918. Berlin, 1965. S. 267–283.
Leslie J. The Antecedents of Austria-Hungary’s War Aims. Policies and Policy-Makers in Vienna and Budapest before and during 1914 // Archiv und Forschung. Das Haus-, Hof- und Staatsarchiv in seiner Bedeutung fur die Geschichte Osterreichs und Europas. Munich – Vienna, 1993. P. 308–394.
Magocsi P.R. A History of Ukraine. Toronto. 1996.
Oberreiter M. The territorial clauses of the Brest peace treaty between the central powers and Ukraine, and their impact on the nationality politics in Austria-Hungary // Российско-Австрийский альманах: исторические и культурные параллели. Вып. VII. Ставрополь, 2019. С. 56–65.
Pająk J.Z. Od autonomii do niepodległości. Kielce, 2012.
Partacz C. Od Badeniego do Potockiego. Stosunki polsko-ukraińskie w Galicji w latach 1888–1908. Toruń, 1996.
Rachamimov A. Arbiters of Allegiance. Austro-Hungarian Censors during World War I // Constructing Nationalities in East Central Europe. New York – Oxford, 2009. P. 157–177.
Rauchensteiner M. The First World War and the End of the Habsburg Monarchy, 1914–1918. Wien, 2014.
Roshwald A. Ethnic Nationalism and the Fall of Empires. Central Europe, Russia and the Middle East, 1914–1923. New York, 2001.
Ruszała К. Galicyjski Eksodus. Uchodźcy podczas I wojny światowej w monarchii Habsburgów. Kraków, 2020.
Samuś P. Wicemarszałek Wasyl Mudryj (1893–1966). Ugody polsko ukraińskiej orędownik daremny. Warszawa, 2017.
Shanafelt G.W. The Secret Enemy: Austria-Hungary and the German Alliance, 1914–1918. New York, 1985.
Skrzypek J. Ukraińcy w Austrii podczas Wielkiej wojny i geneza zamachu na Lwów. Warszawa, 1939.
Szczupak A. W pamiętnych dniach Przemyśla. Wojenne zapiski bp. Konstantyna Czechowicza, ks. Mirona Podoliriskiego i ks. Aleksandra Zubryckiego z lat 1914–1915 // Rocznik Przemyski. 2005. T. 51. Z. 3 (18). S. 177–194.
Szymczak D. Galicyjska ambasada w Wiedniu. Dzieje ministerstwa dla Galicji 1871–1918. Poznań, 2013.
Szymczak D. Między Habsburgami a Hohenzollernami. Rywalizacja niemiecko-austro-węgierska w okresie I wojny światowej a odbudowa państwa polskiego. Kraków, 2009.
Świątek A. Gente Rutheni, natione Poloni. Z dziejów Rusinów narodowości polskiej w Galicji. Kraków, 2014.
Tomczyk R. Galicyjska Rusko-Ukraińska Partia Radykalna w latach 1890–1914. Szczecin, 2007.
Wolff L. The Idea of Galicia: History and Fantasy in Habsburg Political Culture. Stanford, 2010.