863 О Словакии см. Yeshayahu Jelinek, The Parish Republic: Hlinka’s Slovak People's Party, 1939-1945 (New York: Columbia University Press, 1976), 30, 46, 48. О Хорватии см. Sabrina P. Ramet, “The NDH - An Introduction,” Totalitarian Movement and Political Religions, Vol. 7, No. 4 (2006): 399-406; Stanley G. Payne, “The NDH State in Comparative Perspective,” in Totalitarian Movement and Political Religions, Vol. 7, No. 4 (2006), 410-15.
864 Volodymyr Stakhiv. "Seiner Exzellenz dem Herrn Deutschen Reichskanzler. Denkschrift der Organisation Ukrainischer Nationalisten zur Lösung der Ukrainischen Frage,” Bundesarchiv Koblenz (BAK), R 43 II /1500. 76.
865 Паньківський, Роки німецької окупації, 13.
866 Mick, Kriegseifahrungen, 499. В 1931 году во Львове проживало 198 000 носителей польского языка (63.5%), а также 75 300 (24,1%) носителей идиша и иврита и 35 100 носителей украинского языка (11,3%). Фактическое число евреев и украинцев было выше, чем носителей идиша, иврита и украинского языка, поскольку многие евреи и украинцы говорили по-польски. Гжегож Мазур, сравнив различные данные, пришел к выводу, что в межвоенный период во Львове проживало: 50-52% поляков, 30-34% евреев и 12-16% украинцев. См. Mazur, Życie polityczne, 23.
867 Бранденбургский 800-й полк входил в состав абвера, который был частью вермахта.
868 Казанівський, Шляхом легенди, 209.
869 Допрос Friedrich Wilhelm Heinz, LN-W, Gerichte Rep. 350, vol. 2, 190.
870 См. “Звіт ч. 5,” ЦДАВО ф. 3833, on. 1, спр. 12, 13; ЦДАГО ф. 57, оп. 4, спр. 341, 3; Kurt Lewin, Przeżyłem Saga Świętego Jura w roku 1946 (Warsaw: Zeszyty Literackie, 2006), 61; Lucyna Kulińska and Adam Roliński, Kwestia ukraińska i eksterminacja ludności polskiej w Małopolsce Wschodniej w świetle dokumentów Polskiego Państwa Podziemnego 1943-1944 (Cracow: Księgarnia Akademicka, 2004), 207.
871 “Aufzeichnungen des Vortragenden Legationsrats Großkopf,” in Akten zur deutschen Auswärtigen Politik 1918-1945, Serie D, Band XIII, ed. Walter Bußmann (Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 1970), 167.
872 Armstrong, Ukrainian Nationalism, 79-80.
873 “Комунікат,” ЦДАВО ф. 3833, oп. 1, спр. 6, 2.
874 “Der Chef der Sicherheitspolizei und des SD, Schnellbrief, Berlin, den 21. Juni 1941,” PAAA, R 104151,455487.
875 Mykola Lebed, Biographie Data, 18 May 1952, RG 263, ZZ-18, Box#80, NN3-263-02-008, Mykola Lebed Name File, vol. 1, 42.
876 “Акт проголошення української держави, 30.06.1941,” ЦДАВО ф. 3833, oп. 1, спр. 5, 3.
877 Там же, 3.
878 Slavko Vukcevic, Zloćini па jugoslovenskimprostorima и prvom і drugom svetskom ratu: Zloćini Nezavisne Drzave Hrvatske, 1941-45, vol 1. (Belgrade: Vojnoistorijski institut, 1993), document 3 (the declaration). Благодарю Пера Рудлинга и Томислава Дулича за эту ссылку.
879 Протокол проголошення Української держави см. ЦДАВО ф. 3833, oп. 1, спр. 4, 6, 7.
880 “Aufzeichnungen des Vortragenden Legationsrats Großkopf,” in Akten zur deutschen Auswärtigen Politik 1918-1945, 167-68. См. также “Rücksprache mit Prof. Dr. Koch am 10.07.1941,”
BA Berlin-Lichterfelde, R 6/150, 4-5; Кость Паньківський, Від держави до комітету (Нью-Йорк і Торонто: Життя і Мислі, 1957), 30-32.
881 Мирослав Кальба, У лавах дружинників (Денвер: Видання дружин українських націоналістів, 1982), 9-10; Information leaflet No. 1, 1 July 1941, BAB, NS 26/1198, 1.
882 “Niederschrift über die Rücksprache mit den Mitgliedern des ukrainischen Nationalkomitees und Stepan Bandera vom 3. Juli 1941,” BAB, NS 26/1198, 1, 2, 12. О Ярославе Старухе см. “Протокол допроса обвиняемого Василия Охримовича Остаповича, 06.01.1953,” ГДА СБУ ф. 5, спр. 445, vol. 5, 12-16, в Степан Бандера, ред. Сергійчук, 3:388-89.
883 “Niederschrift über die Rücksprache mit den Mitgliedern des ukrainischen Nationalkomitees und Stepan Bandera vom 3. Juli 1941,” BAB, NS 26/1198, 1-3. Пастырское послание Шептиц-кого см. “Пастирський лист митрополита Шептицького з нагоди відновлення Української держави,” в Українське державотворення. Акт 30 червня 1941. Збірник документів і матеріалів, ред. Орест Дзюбан (Львів, Київ: Піраміда, 2001), 126.
884 Допрос Ivan Hryn’okh, LN-W, Gerichte Rep. 350, vol. 2, 23; Hansjakob Stehle, “Sheptyts’kyi and the German Regime,” in Morality and Reality: The Life and Times of Andrei Sheptyts 'kyi, ed. Paul Robert Magocsi (Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies, University of Alberta, 1989), 127.
885 В период проведения революции во Львове находились не менее 1200 членов ОУН(б), из рядов которых, возможно, и была сформирована милиция. См. “Загальний огляд,” не раньше августа 1941, ЦДАВО ф. 3833, oп. 1, спр. 45, 1. Очевидец Альфред Монастер отмечал, что во Львове украинские милиционеры “выростали как грибы”. См. AŻIH, 302/58, Alfred Monaster, 2.
886 О Равлике см. Стецько, 30 червня 1941, 181-82. О вербовке см. Дмитро Гонта, “Друкарство Західної України під час окупації”, Конкурс на спогади, Осередок Український культурно-навчальний центр, Вінніпег, 13-14. О второй оперативной группе ОУН(б), которая находилась во Львове с ЗО июня по 11-12 июля, см. Bruder, "Den Ukrainischen Staat, 149.
887 Казанівський, Шляхом легенди, 212-14.
888 Показания Омеляна Матлы и Богдана Казановского; BA-MA, RW 2/148,342-44, 355-60.
889 Казанівський, Шляхом легенди, 179.
890 Там же, 212-13.
891 “Події на західно-українських. Інтерв’ю з доц[ентом] д[окто]ром Г.І. Байером, Краків 5.7.1941,” в Українське державотворення, ред. Дзюбан, 153; Паньківський, Роки німецької окупації, 401.
892 Стецько, ЗО червня 1941, 256.
893 “Події на західно-українських,” в Українське державотворення, ред. Дзюбан, 153; Паньківський, Роки німецької окупації, 403. См. также Rossoliński-Liebe, Der Verlauf und die Täter, 223.
894 “Боротьба й діяльність ОУН під час війни,” ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 62; Ivan Hymka (John-Paul Himka), “Достовірність свідчення: реляція Рузі Вагнер про Львівський погром влітку 1941,” Толокост і сучасність 2,4 (2008): 63-64.
895 О милиционерах, носивших желто-голубые повязки и избивавших и убивавших евреев, см. Eliyahu Yones, Die Straße nach Lemberg: Zwangsarbeit und Widerstand in Ostgalizien 1941-1944, ed. Susanne Heim (Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch Verlag, 1999), 18-19; AŻIH, 301/4654, Henryk Szyper, 6; AŻIH, 301/1809, Janisław Korczyński, 1; AŻ1H, 301/1864, Salomon Goldman, 1; AŻIH 229/22, Maurycy Allerhand, 1; AŻ1H 301/3774, Salomon Hirschberg, 1; AŻIH, 301/1181, Lilith Stern, 2-3; Свидетельства Джоанны X. в Bogdan Musiał, »Konterrevolutionäre Elemente sind zu erschießen«: Brutalisierung des deutsch-sowjetischen Krieges im Sommer 1941 (Berlin: Propyläen, 2000), 176; Moritz Grünbart, “Das Blutbad von Lemberg. Ein Erlebnisbericht von Moritz Grünbart,” Der Spiegel, 11, 1960, 20-21; Допрос Moritz Grünbart, LN-W, Gerichte Rep. 350, vol. 2, 180-81.
896 Допрос Cornelius von Hovora, 29 February 1960, LN-W, Gerichte Rep. 350, vol. 2, 215; Допрос Emanuel Brand, 27 June 1960, LN-W, Gerichte Rep. 350, vol. 3, 129; “Der Oberstaatsanwalt,” LN-W, Gerichte Rep. 350, vol. 5, 16.
897 Сообщение Миколы Мостовича от 31 вересня 1941, ЦДАВО ф. 3833, оп. 1, спр. 15, 71.
898 О найме, например, Владимира Панасюка из Волыни, который прошел милицейскую подготовку у украинских националистов Галичины, см. в Управлінні Служби Безпеки України в Рівненській області (УСБ в Рівненській області), № 19090, т. З, 3, 3v, 100, 101, или USHMM, RG, 31.018M, reel 20. О милиции см. также Pohl, Nationalsozialistische, 46.
899 Допрос Johann Druschbach, LN-W, Gerichte Rep. 350, vol. 2, 72. Druschbach услышал об этом количестве от высших чинов НКВД, с которыми он летел из Львова в Киев 28 июня 1941 года.
900 “Wahrnehmung über die bolschewistischen Bluttaten in Lemberg vom 7.7.1941,” BA-MA, RH 26/454/6b, 2. В других документах упоминается 4000. См. “Das Ukrainische Rote Kreuz, 7.7.1941,” BA-MA, RW 2/148, 373.
901 Mick, Kriegserfahrungen, 469.
902 Depositions of Leo Fedoruk, Omelian Matla, Josefa Soziada, Ludwik Pisarek, Bogdan Kaza-niwskyj, Anna Domin, Edward Chruslicki, Rosalie Sobonkiewicz, Richard Eckl, BA-MA, RW 2/148, 331-34, 342-45, 346-49, 355-66, 367-69.
903 Допрос Dr. Georg Saeltzer, BA-MA, RW 2/148, 340; AŻIH, 301/54, Rózia Wagner, 1.
904 “Darstellung der Ereignisse 30.06.1941, 15 Uhr,” BA-MA, RH/24/49/8, 174; Допрос Dr. Georg Saeltzer on 6. July 1941,” BA-MA, RW 2/148, 339; Heer, Einübung in den Holocaust, 410. По этому вопросу см. также Sandkuhler, "Endlösung” in Galizien, 303. Зигмунт Альберт, помощник польского врача, не видел на трупах во Львове следов пыток. См. Hryciuk, Polacy we Lwowie 1939-1944. Życie codzienne (Warsaw: Książka i Wiedza, 2000), 190.
905 “Vernehmung von zwei ukrainischen Überläufern, 28. Juni 1941,” BA-MA RH 26/100/36, 111.
906 Допрос Erwin Schulz, 1 August 1958, LN-W, Gerichte Rep. 350, vol. 4, 124; “Der Oberstaatsanwalt,” LN-W, Gerichte Rep. 350, vol. 5, 44.
907 О ходе погрома во Львове см. Himka, The Lviv Pogrom of 1941, 209-43; Rossoliński-Liebe, Der Verlauf und die Täter, 207-43