Жизнь Степана Бандеры: терроризм, фашизм, геноцид, культ — страница 186 из 200

A Disturbed Silence, 158-84.

1837 Радянська Україна, 16 березня 1945; Вільна Україна, 20 березня 1945.

1838 Іван Мех, “Хлібом та коштами ми б’єм ворога,” Вільна Україна, 12 листопада 1944, 3.

1839 Іван Турок, “Знищимо бандитів бандерівців,” Вільна Україна, 12 листопада 1944, 3.

1840 М.Г. Трегуба, “Повністю знищити фашистських блюдолизов - українсько-німецьких націоналістів,” Вільна Україна, 2 грудня 1944, 3.

1841 Ольга Соболь, “Вирвати з корінням бандерівську нечисть!” Вільна Україна, 3 грудня 1944, 3.

1842 Ярослав Галан, “Чому немає імення,” Вільна Україна, 19 листопада 1944.

1843 Д.З. Мануїльський, “Українсько-німецькі націоналісти на службі у фашистської Німеччини,” Вільна Україна, 13 січня 1945, 4.

1844 Snyder, Bloodlands, 115.

1845 Payne, A History of Fascism 1914-1915, 124.

1846 Мануїльський, “Українсько-німецькі націоналісти,” 5. О куркулях как главной опоре “немецко-украинских националистов” в советской идеологии см. также Павло Животенко, “Каїнове плем’я,” Вільна Україна, 14 вересня 1946, 3.

1847 “Повертайтеся до мирної праці, знищуйте продажних агентів Гітлера - бандерівців!” Вільна Україна, 2 лютого 1945, 4.

1848 В. Колісник, ‘“Під чужими прапорами,” Вільна Україна, ЗО серпня 1947, 6.

1849 Павло Животенко, “Куркулі - люті вороги трудового селянства,” Вільна Україна 19 жовтня 1947, 3.

1850 Мануїльський, “Українсько-німецькі націоналісти,” Вільна Україна, 13 січня 1945, 5.

1851 Там же, 5. Слова Мануильского о святом мече были впоследствии процитированы (вроде того, как цитируют слова поэта) и другими участниками антиоуновского дискурса. См., например, Володимир Конвісар, “Слово про тих, що підняли меч священний,” Вільна Україна, 24 березня 1945, 6.

1852 Там же, 5-6.

1853 Іван Грушецький, “До кінця знищимо наймитів Гітлера - банду українсько-німецьких націоналістів,” Вільна Україна, 16 січня 1945, 3.

1854 “Лист до задуреного,” Вільна Україна, 10 лютого 1945, 5.

1855 Там же, 5.

1856 Володимир Расович, “3 хрестом чи з ножем?”, Вільна Україна, 8 квітня 1945, 5-6. О псевдониме Галана см. Motyka, Ukraińska partyzantka, 420.

1857 См. Кость Гуслистий, “3 історії боротьби українського народу проти церковної унії,” Вільна Україна, 1 липня 1945,4-5.

1858 Володимир Конвісар, “Провідники до прірви,” Вільна Україна, 13 квітня 1945, 6.

1859 Осип Мстиславець, “Людоїд Донцов та інші...” Вільна Україна, 19 червня 1946, 5.

1860 Андрій Мельник, “Нехай схаменуться, поки не пізно,” Вільна Україна, 23 травня 1945, 5.

1861 Марія Пончин, “Допоможемо викрити ворогів,” Вільна Україна, 23 травня 1945, 5.

1862 Михайло Гірчук, “Бандерівці в усьому допомагали німцям,” Вільна Україна, 23 травня 1945,5.

1863 Мар’ян Хмарний, “Вітаємо звернення Радянського уряду,” Вільна Україна, 23 травня 1945, 5.

1864 Грицько Коваль, “Допоможемо викривати бандитів,” Вільна Україна, 25 травня 1945, 3.

1865 Дмитро Станько, “Виходьте з лісів!,” Вільна Україна, 25 травня 1945, 3.

1866 Олександра Пастушна, “Ми, жінки - велика сила!” Вільна Україна, 1 червня 1945, 3.

1867 А.М. Агалакова, “Я стала трактористкою,” Вільна Україна, 1 червня 1945, 3.

1868 1.П. Сента, “За розквіт нашого радянського життя,” Вільна Україна, 1 червня 1945, 4.

1869 Олена Микитенко, “Старанно підготуватися і провести жнива,” Вільна Україна, 2 червня 1945,4.

1870 См., например, “В день всенародного торжества - Свята Перемоги наше спасибі рідному Сталіну!” Вільна Україна, 9 травня 1945, 3; “Narod slavyt’ vozhdia,” Вільна Україна, 28 липня 1945, 1; Ф. Полкунов, “Товариш Сталін - великий вождь радянського народу,” Вільна Україна, 12 жовтня 1947, 2.

1871 См., например, “100-тисячний мітинг у Львові,” Вільна Україна, 4 травня 1945, 6.

1872Вільна Україна, 24 липня 1945, 5.

1873 Вільна Україна, 31 липня 1945,1.

1874Вільна Україна, 27 липня 1945, 1.

1875 Статьи о Нюренбергском процессе и Бандере см. “До суворої і справедливої кари кличе невинна кров,” Вільна Україна, 22 лютого 1946, 4; Петро Карманський, “Покладемо кінець!” Вільна Україна, 22 лютого 1946, 4; В.М. Паньків, “Зрадників на суд народу!” Вільна Україна, 6 березня 1946, 5.

1876 См. выше главу 6, параграф “Операция Rollback.”

1877 Snyder, Вloodlands, 115.

1878 Радянська Україна, 24 січня 1948, 4.

1879 Об антисемитизме в Советском Союзе см. Snyder, Bloodlands, 339-77.

1880 Кто такие бандеровцы и за что они борются (ОУН под руководством Степана Бандеры, 1948); Хто такі бандерівці і за що вони борються (Київ, Львів: ОУН, 1950).

1881Хто такі бандерівці, 5-6.

1882 Там же, 27.

1883 Там же, 4.

1884 Там же, 5.

1885 Там же, 9.

1886 Там же, 11.

1887 Там же, 11.

1888 Там же, 16.

1889 Там же, 18, 21.

1890 Там же, 22, 23.

1891 Там же, 25.

1892 Маша Міщенко, “Суперечливий герой Бандера: писав зухвалі листи Гітлеру і збиткувався з Ганді,” unian.ua, 2 січня 2013, цит. по URL: http://maxpark.com/community/ukraine/ content/1742683.

1893 П.С. Гончарук, 3 історії колективізації сільського господарства західних областей Українська РСР (Київ: Наукова думка, 1976). Издание можно найти в нескольких библиотеках Украины и других стран. Другими книгами 34 ОУН, изданными под советскими обложками, были, например, резолюции П'ятого Великого Збору ОУН - в книге Матеріали XXV з'їзду Комуністичної партії України (Київ: Політвидав України, 1976), а также сборник статей Ярослава Стецько, Евгения Орловского, Олега Днепровского и других - в книге Переяслав-Хмельницький і його історичні пам’ятки (Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1972).

1894 Motyka, Ukraińska partyzantka, 560; Юрій Мельничук, Ярослав Галан: Літературно-критичний нарис (Київ: Радянський письменник, 1951), 14-15; Віталій Масловський, Зброя Ярослава Галана (Львів: Каменяр, 1982), 8-15.

1895 Наиболее важные публикации Галана: “3 хрестом чи з ножем?”, (под псевдонимом Володимир Расович), Вільна Україна, 8 квітня 1945, 5; Люди без батьківщини (Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1952); На службі у Сатани (Київ: Державне видавни-

цтво художньої літератури, 1952); Лицарі насильства і зради (Київ: Радянський письменник, 1973).

1896 Motyka, Ukraińska partyzantka, 562.

1897 Ibid, 562.

1898 “Допрос Богдана Сташинского,” 6 and 7 September 1961, BA Koblenz В 362/10141, 38-39, 41-43; Motyka, Ukraińska partyzantka, 564-66. Об имени Лукашевича см. “Судовий процес у справі учасника оунівської банди Стахура - вбивці письменника Ярослава Галана,” Ленінська молодь, 18 жовтня 1951, 1.

1899 Ленінська молодь, 18 жовтня 1951, 1-2; Львовская правда, 16 жовтня 1951, 3-4; Вільна Україна, 16 жовтня 1959, 3; Вільна Україна, 17 жовтня 1959, 3.

1900 “Судовий процес у справі учасника оунівської банди Стахура - вбивці письменника Ярослава Галана," Ленінська молодь, 18 жовтня 1951, 1-2; “Судебный процесе по делу участника оуновской банды Стахура - убийцы писателя Ярослава Галана,” Львовская правда 16 жовтня 1951, 3.

1901 Биографии Галана и посвященные ему историко-литературные публикации: Юрій Мельничук, Ярослав Галан: Літературно-критичний нарис (Київ: Радянський письменник, 1951); Анатолий Елкин, Ярослав Галан (Москва: Советский писатель, 1955); Григорій Кулінчук, Ярослав Галан (Київ: Дніпро, 1965); Владимир Беляев, Анатолий Елкин, Ярослав Galan (Москва: Молодая гвардия, 1971); Ярослав Галан у фотографіях (Lviv: Kamenіаг, 1977); Л.А. Дашківська, Ярослав Галан і театр (Київ: Наукова думка, 1978); Віталій Масловсь-кий, Зброя Ярослава Галана (Львів: Каменяр, 1982).

1902 Б. Василевич, Пост Ярослава Галана (Львів: Каменяр, 1967).

1903 Леонид Луков (режиссёр), Об этом забывать нельзя, Киностудия им. Горького, 1954.

1904 Валерий Исаков (режиссёр), Допоследней минуты, Одесская киностудия, 1973.

1905 Grzegorz Rossoliński-Liebe, “Der Raum der Stadt Lemberg in den Schichten seiner politischen Denkmäler” Kakanien Revisited, 20 December 2009: 7.

1906 Яків Чегельник, Юрій Скрипченко, Літературно-меморіальний музей Ярослава Галана (Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1996), 3-36. См. также Д. Сапіга, Літературно-меморіальний музей Ярослава Галана (Львів: Каменяр, 1975), 5-15.

1907 Чегельник, Літературно-меморіальний музей, 36. В путеводителе музея, изданном в 1975 году, было указано, что работы Галана переиздавались семьдесят раз тиражом в два с половиной миллиона экземпляров. См. Сапіга,