Літературно-меморіальний музей, 15.
1908 Павло Житенко, “Смерть і вічне прокляття бандитам!” Вільна Україна, 16 червня 1946, 6.
1909 David Marples, Heroes and Villains. Creating National History in Contemporary Ukraine (Budapest: Central European University Press, 2007), 155, 158; Rossoliński-Liebe, Der Raum der Stadt, 7.
1910 30 декабря 1952 года министерство культуры УССР запретило возведение памятников без согласования с властями. См. К. Крепкий, завотделом пропаганды в обкоме КПУ - М.К. Лазуренко, секретарю обкома КПУ, март 1957, ДАЛО, ф. 3, оп. 6. спр. 97, 40.
1911 ДАЛО, ф. 3, оп. 6, спр. 97, 39-40.
1912 ДАЛО, ф. 3, оп. 10, спр. 111, 22.
1913 Я рассматривал только районы Львовской области. Памятники, посвященные непосредственно Красной армии, не были включены в этот перечень, cf. ДАЛО, ф. 3, оп. 10. спр. 111, 7-82. Статистика по памятникам, установленным в других районах Западной Украины, может быть другой.
1914 ДАЛО, ф. 3, оп. 10, спр. 111, 7, 8, 9, 24, 25, 45.
1915 Там же, 9, 13-14, 16-17, 18, 20, 36, 46, 49, 52, 56, 57. На мемориальной табличке, установленной на памятнике в Пустомытах, “украинские националисты” не упоминаются, но секретарь КУП Пустомытовского района заявил, что памятник посвящен жертвам “немецких фашистов и украинских националистов.”
1916 Там же, 57-59, 63, 65, 66, 69, 82.
1917 Полный список памятников во Львовской области см. ДАЛО, ф. 3, оп. 10, спр. 111, 7-82.
1918 Книгу совместного авторства см. Владимир Беляев, Михаил Рудницкий, Под чужими знамёнами (Москва: Красное знамя, 1954).
1919 См., например: Євген Шеремет, Українці за фахом (Київ: Товариство “Україна,” 1980), 4; Клим Дмитрук, Без Батьківщини (Kiev: Київ: Дніпро, 1984), 101.
1920 Дмитрук, Без Батьківщини, 126.
1921 Владимир Беляев, Формула яда (Москва: Советский писатель, 1972), 42. Сам документ см. стр. 181 и др. выше, и ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 15-89. Черные списки см. ЦДАВО ф. 3833, оп. 2, спр. 1, 58.
1922 Дмитрук, Без Батьківщини, 48; Беляев, Под чужими знамёнами, 39-40; Владимир Беляев, Я обвиняю! (Москва: Издательство политической литературы, 1978), 57; Dieter Schenk, Der Lemberger Professorenmord und der Holocaust in Ostgalizien (Bonn: Dietz, 2007), 255; Wachs, Der Fall, 207-8.
1923 О Трощинском см., например, В.П. Трощинський, Найманці фашизму: (Українські буржуазні націоналісти на службі гітлерівців у міжвоєнний період 1921-1939 rr.) (Київ: Наукова думка, 1981). О Чередниченко см, например, Віталій Чередніченко, Націоналізм проти нації (Київ: Політвидав України, 1970), и Анатомія зради. Український буржуазний націоналізм - знаряддя антирадянської політики імперіалізму (Київ: Політвидав України, 1978). Слова Нордена цитируют как источник в Чередніченко, Націоналізм проти нації, 94.
1924 Дмитрук, Без Батьківщини, 52, 83,99, 104; Беляев, Под чужими знамёнами, 41.
1925 Р. Shafeta, People and Cains: Essays, Articles, Pamphlets (Kiev: Politvidav Ukraini Publishers, 1982), 79-80.
1926 Дмитрук, Без Батьківщини, 63-65. Об отождествлении сионизма и нацизма в советском дискурсе см. Dietsch, Making sense, 109.
1927 Per Anders Rudling, “Anti-Semitism and the Extreme Right in Contemporary Ukraine,” Mapping the Extreme Right in Contemporary Europe. From Local to Transnational, ed. Andrea Mammone, Emmanuel Godin, and Brian Jenkins (London: Routledge, 2012), 191-92; Snyder, Bloodlands, 348-49.
1928 В.Сичевський (режисер), Народ звинувачує, Укркінохроніка, 1959.
1929 А.Федорів (режисер), Відколи пам 'ятає історія, Укркінохроніка, 1969.
1930 Л. Удовенко (режисер), Вбивця відомий, Київнаукфільм,1972.
1931 Ф. Карпинский (режиссёр), С маршрута не вернусь, Укркінохроніка, 1975.
1932 Є. Татарець (режисер), Войовничі атеїсти, Укркінохроніка, 1985.
1933 О публикациях ОУН-УПА в Чехословакии cm. Michal Śmigel’, Banderovci па Slovensku 1945—1947. Niektóre aspekty pósobenia jednotiek Ukrajinskej povstaleckej armady na územi krajiny (Banska Bystrica: Katedra historie Fakulty humanitnych vied Univerzity Mateja Bela, 2008), 9-43.
1934 Grzegorz Motyka, “Obraz Ukraińca w literaturze Polski Ludowej,” in Problemy Ukraińców w Polsce po wysiedleńczej akcji “Wisła" 1947 roku, ed. Włódźimierz Mokry (Cracow: Szwajpolt Fioł, 1997), 216.
1935 Jan Gerhard, Łuny w Bieszczadach (Warsaw: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1959). Настоящее имя см. Grzegorz Motyka, ‘“Łuny w Bieszczadach’ Jana Gerharda a prawda historyczna,” Problemy Ukraińców, ed. Mokry, 161.
1936 Ewa Patelska and Czesław Patelski, Ogniomistrz Kaleń, Zespół Filmowy Studio, 1961.
1937 Ogniomistrz Kaleń. Другими популярными романами были Henryk Cybulski, Czerwone noce (Warsaw: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1969), и Tadeusz Kruk, Karabin i menażka (Warsaw: Czytelnik, 1964).
1938 Шумук, За східним обрієм, 441.
1939 Юрій Мельничук, “Бандерівських головорізів покарано,” в Слуги жовтого диявола, ред. Юрій Мельничук (Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1957), 36-37.
1940 Юрій Мельничук, “Під чужим порогом,” в Продай-душі, ред. Юрій Мельничук (Львів: Каменяр, 1967), 164-71. По поводу обвинений cm. LN-W: Gerichte Rep. 350, vol. 1, 6-9, и выше главу 7.
1941 Шлях перемоги, 18 жовтня 1959, 1.
1942 “Борец, Провідник і Символ,” “У глубокому смутку...,” Гомін України, 24 жовтня 1959, 1, 6.
1943 Дмитро Степовик, Скульптор Михайло Черешньовський: Життя і творчість (Київ: Видавництво імені Олеги Теліги, 2000), 89.
1944 “Степан Бандера,” Українська думка, 22 жовтня 1959, 1-2.
1945 О гордости быть бандеровцами см. “Перед маєстатом смерти св. п. Степана Бандери,” Українська думка, 19 жовтня 1959, 3. О недовольстве, возникающем в связи с упоминанием Бандеры и ОУН-УПА в контексте военных преступлений, в т.ч. об акцентировании на советских, польских или немецких злодеяниях, совершенных против украинцев, см. “Ганебний вчинок поляка,” Українська думка, 5 листопада 1959, 1.
1946 “Степан Бандера і його очорнювачі,” Українська думка, 12 листопада 1959, 1; “Ганебний вчинок поляка,” Українська думка, 5 листопада 1959, 1.
1947 Список населенных пунктов, в которых в 1959 году состоялись коммеморации Бандеры, включает: Амберг, Амстердам, Бостон, Брентфорд, Буэнос-Айрес, Буффало, Калгари, Чатем, Чикаго, Кливленд, Куритиба, Денвер, Детройт, Дюссельдорф, Эдинбург, Эдмон-тон, Флин-Флон, Франкфурт. Гамильтон, Инсбурк, Джерси-Сити, Клагенфурт, Ландсхут,
Лайтбридж, Льеж, Лондон, Манчестер, Монс, Монреаль, Мюнхен, Нью-Йорк, Ноттингем, Оснабрюк, Оттава, Париж, Филадельфия, Питтсбург, Порт-Артур, Порт-Уильям, Регенсбург, Регина, Сан-Паулу, Саскатун, Садбери, Торонто, Ванкувер, Вена, Веллингтон,
Виннипег.
1948 “Поминальні Богослужіння в церквах Торонта,” Гомін України, 24 жовтня 1959, 6; У пошану провідникові,” Гомін України, Торонто, 31 жовтня 1959,7; Гомін України, 7 листопада 1959, 3; Гомін України, 14 листопада 1959, 5-6; Чайковський, Московські вбивці, 512-30.
1949 Чайковський, Московські вбивці, 504-12.
1950 “Свято УПА під знаком смерті сл. п. С. Бандери;” ГомінУкраїни, 24 жовтня 1959, 7.
1951 “Жалобна академія в пам’ять Степана Бандери, 13.12.1959,” ASBML, 1638.
1952 “Остання дорога провідника Бандери,” Гомін України, 31 жовтня 1959, 1. См. также фотографии в Гомін України, 31 жовтня 1959, 1; Свобода, 31 жовтня 1959, 1; Українська думка, 29 жовтня 1959, 1.
1953 “Слово Ярослава Стецька над відкритою могилою сл. п. Степана Бандери,” Українська думка, 22 жовтня 1959, 1-2; “Слово Ярослава Стецька над могилою С. Бандери,” Шлях перемоги, 25 жовтня 1959, 1. Выделено в оригинале.
1954 "У поклоні Провідникові,” Гомін України, 7 листопада 1959, 3.
1955 Там же, 3.
1956 "У поклоні Провідникові,” Гомін України, 14 листопада 1959, 5.
1957 Там же, 6.
1958 Ольга Лубська, “Степанові Бандери,” Шлях перемоги, 1 листопада 1959, 1.
1959 Леонид Полтава, “На смерть Степана Бандери,” Гомін України. Література і мистецтво, 7 листопада 1959, 2.
1960 Чайковський, Московські вбивці, 570-81.
1961 “Прага зрадила убивців,” Гомін України. Література і мистецтво, 7 листопада 1959, 2.
1962 См. например Гомін України, 14 листопада 1959, 1. Газеты, контролируемые ЗЧ ОУН, также публиковали фотографии других лидеров ОУН-УПА. Фотографию бюста Романа Шухевича см. например Гомін України, 5 березня 1960, 1.
1963 Дмитро Донцов, “Ім’я-символ,” Гомін України, 14 листопада 1959, 2.
1964 “Помер Анте Павелич,” Гомін України, 23 січня 1960, 7.
1965 Там же, 7.
1966 Stanislava Kolkovä, “Das Bild von Jozef Tiso als ‘Führer mit christlichem Antlitz’ und ‘Symbol der slowakischen Unabhängigkeit in Vergangenheit und Gegenwart - Versuch einer Annährung,” in